Чому Британія не віддає Ефіопії останки її принца

Британія відхилила прохання Ефіопії повернути їй останки принца Алемаєху, похованого в XIX столітті у Віндзорському замку.

Алемаєху був сином імператора Ефіопії Теодроса II та імператриці Тіруворк.

Коли британці у 1868 році захопили резиденцію Теодроса II, імператор не захотів здатися в полон і вчинив самогубство. Його семирічного сина вивезли до Англії.

Там його життям зацікавилась королева Вікторія. Коли Алемаєху помер у віці 18 років, вона наказала поховати його в каплиці Святого Георгія в резиденції британських монархів під Лондоном.

З 2007 року ефіопський уряд просить британців повернути їм рештки принца для перепоховання в Ефіопії.

"Ми хочемо, щоб його тіло повернули, адже він народився в іншій країні", — сказав ВВС один з нащадків королівської родини Фасіль Мінас.

"Це неправильно, що він похований у Британії", — додав ефіопець.

Однак у Букінгемському палаці пояснили, що ексгумація може вплинути на інші поховання, розташовані у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку.

"Вкрай малоймовірно, що можна ексгумувати тіло, не потривоживши інші поховання поблизу", — заявили в палаці.

Там додали, що адміністрація Віндзора "дуже уважно ставиться до пам’яті принца, але повинна охороняти усіх спочилих".

Королівський двір також нагадав, що раніше завжди "задовольняв запити ефіопських делегацій щодо відвідування" каплиці.

Історія "нещасливого принца"

Те, що Алемаєху опинився в Британії у такому юному віці, було результатом імперських дій й провалу дипломатії.

У 1862 році, намагаючись відновити об’єднану ефіопську державу, батько принца, імператор Теводрос II, шукав підтримки в Британії, тому написав листа британській королеві Вікторії, але відповіді не отримав.

Розгніваний мовчанням, імператор взяв у заручники кілька європейців, серед яких був британський консул.

Такі дії не могли залишитись без наслідків, і для їх звільнення в 1868 році до Ефіопії прибув експедиційний корпус з британських та індійських військ.

У складі корпусу також був представник Британського музею.

У квітні 1868 року вони взяли в облогу гірську фортецю Теводроса ІІ на півночі Ефіопії і за лічені години розгромили її оборону.

Імператор вирішив, що краще накласти на себе руки, ніж потрапити у британський полон, і це перетворило його на героїчну постать в очах ефіопців.

Після перемоги британці забрали й вивезли тисячі культурних та релігійних артефактів: золоті корони, рукописи, намиста й сукні.

За словами істориків, знадобилися десятки слонів і сотні мулів, щоб вивезти ефіопські скарби, які сьогодні розкидані по європейських музеях, бібліотеках та приватних колекціях.

До Англії також забрали семирічного принца Алемаєху і його матір, імператрицю Тіруворк.

Їх вивіз англійський офіцер і дослідник Трістрам Спіді. Але дорогою мати принца померла.

Британці, можливо, думали, що так буде краще, і хотіли запобігти захопленню і, можливо, вбивству ворогами Теодроса ІІ, вважає Ендрю Хевенс, автор книги "Принц і грабіжник", що розповідає про життя Алемаєху.

Після прибуття до Британії у червні 1868 року скрутне становище принца та його статус сироти викликали співчуття королеви Вікторії. І вона погодилась підтримати його фінансово і віддала під опіку капітана Спіді, який супроводжував принца з Ефіопії.

Спершу вони жили на острові Вайт. Потім певний час в Індії. Але британський уряд вирішив, що принц має здобути освіту в Англії, і його відправили до Челтнема — навчатись у місцевому коледжі.

Пізніше Алемаєху переїхав до Рагбі, де вступив до приватної школи. Але там він був нещасливий.

1878 року принца зарахували до Королівського військового училища в Сандхерсті. Там із нього знущались, і вже наступного року він перейшов у військову академію в Лідсі.

Згідно з листуванням, на які посилається письменник Ендрю Хевенс, принц хотів повернутися додому, але цю ідею швидко відкинули.

"Я співчуваю йому так, ніби знав його. Його вивезли з Ефіопії, з Африки, з країни темношкірих і залишили в Британії так, ніби він не мав дому", — сказав ВВС нащадок ефіопської королівської родини Абебеч Каса.

За тиждень після прибуття в Лідс принц захворів на плеврит, а ще через шість днів помер. Якоїсь миті він відмовився від лікування, думаючи, що його отруїли.

Алемаєху помер у 1879 році, у віці 18 років, після десяти років заслання.

Його хвороба стала предметом статей у національній пресі, і королева Вікторія написала у своєму щоденнику, що сумує через його смерть.

"Дуже засмучена і вражена, дізнавшись з телеграми, що добрий Алемаєху помер сьогодні вранці. Це надто сумно! Зовсім один, у чужій країні, без жодної людини чи родича", — зазначила вона.

"Життя його було нещасливим, сповненим різних труднощів. Він так чутливо реагував, коли думав, що люди роздивляються його через колір шкіри... Всім дуже шкода".

Вікторія наказала, щоб Алемаєху поховали в усипальниці англійських королів — каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку.

У 2007 році тодішній президент Ефіопії Гирмен Вольд-Гіоргіс Лука надіслав офіційний запит королеві Єлизаветі II з проханням повернути тіло принца. Але тоді всі його спроби виявились марними.

"Ми хочемо, щоб він повернувся. Ми не хочемо, щоб він залишався в чужій країні", — каже нащадок ефіопської королівської родини Абебеч Каса.

"У нього було сумне життя. Коли я думаю про нього, я плачу. Якщо вони погодяться повернути його рештки, для мене це буде так, ніби він повернувся додому живим".

Він сподівався, що цього разу отримає позитивну відповідь від короля Чарльза III.

"Реституцію використовують як спосіб примирення, визнання помилок минулого", — каже професор Алула Панкхерст, експерт з британсько-ефіопських відносин.

Повернення тіла ефіопського принца стане для Британії "способом переосмислити й примиритися зі своїм імперським минулим", резюмує експерт.